Про конструкти

Бачила черговий діалог, що от, гендер то соціальний конструкт, а біологічна стать - ні. І це стало приводом сформулювати деякі думки "про взагалі".
Так от, взагалі-то будь-які класифікації є конструктами. Бо це моделі, створені людьми для того, щоб якось описувати реальність. Але вони не тотожні реальності, а завжди спрощені відносно неї. "Тунелі реальності", як про це писав Роберт Антон Вілсон. І якщо людина цілком уписується у певний тунель (або принаймні їй так здається), то вона може не помічати того, що в нього не вписується, не зважати на те як на варте уваги чи взагалі існуюче.

Але у природі як такій класифікацій нема. Там нема дискретності. Є різні процеси, які різним чином відбуваються з різними сутностями. Власне, як тільки ми починаємо якось називати більш-менш подібні між собою сутності та процеси - з цього моменту ми маємо справу з конструктами. І це саме по собі не є добрим чи поганим. Це просто є.
І коли це усвідомлюєш, то суперечки про те, що є чи не є конструктом видаються дещо дивними. Але як на мене насправді ці суперечки трохи про інше. Вони про те, яких конструктів людина хотіла б позбутися, а які її влаштовують, і їх вона хоче залишити.

І тут важливо розуміти, що "деконструювати" не тотожньо "знищити". Коли щось свідомо і цілеспрямовано деконструююєш, то потім уже у будь-якому разі не можеш сприймати це як раніше. Бо бачиш умовність, відносність, ситуативність визначень, за якими побудовано той конструкт. Але це не значить, що ти не можеш зібрати його знову до купи, коли у певному контексті або для певних людей у тому є потреба. Та, власне, і у тебе існують певні такі потреби, які вже встигли стати частиною твоєї ідентичності. Але від того вони не перестають бути конструктами.

Тому нехай собі будуть багато конструктів гарних та різних. Але так, щоб кожна людина могла сама собі вибирати з них ті, які вважатиме за доречне, і водночас не нав'язувала їх іншим.