Лесбійки, "Інсайт" та моя сексуальна орієнтація

Треба сказати, що питання про мою сексуальну орієнтацію взагалі трохи вганяє мене у ступор.
Сексуальність ніколи не була для мене певною визначальною частиною ідентичності. Вона відчувалася як щось більш-менш другорядне відносно досить болючих гендерних аспектів, і я не схильна була особливо рефлексувати щодо неї.

Якщо підійти з так би мовити операціональної позиції, то більшу частину свого життя я сприймала свою орієнтацію як спрямовану на жінок. Але справа у тому, що коли ми виходимо за межі цисгендерності та циснормативності, то все це дуже розмивається. І якщо так широко поглянути, то гіпотетично у мене могли б бути стосунки з людиною будь-якого гендеру, крім циснормативних чоловіків (та й взагалі крім будь-кого нормативних, якщо на те пішло).
Врешті-решт, моя кохана людина, мій партнер має чоловічу ідентичність, жіночий бекграунд та квірну спрямованість.
То я і себе можу віднести скоріше до того узагальненого квіру, який включає до себе все, що не може бути чітко визначено якось інакше.

Це я так поступово підходжу до того, чому я не вважаю зараз правильним для себе писати "жесвілесб'єн".
Але склалося так, що значну частину того кола людей, з яким я найбільше спілкуюся і взаємодію, становлять саме лесбійки.

Вже майже 10 років моє життя і діяльність так чи інакше пов'язані з організацією "Інсайт", більшість учасниць якої є лесбійками. Вони всі дуже чудові і круті люди, які багато роблять для тієї самої видимості лесбійок, для того, щоб жіноча повістка не губилася у досить аморфному загалом ЛГБТ-русі, рулить у якому як не крути все-таки літера Г. І коли я думаю про цю видимість, то уособлюють її для мене насамперед колежанки та всі ті, з ким я мала можливість так чи інакше спілкуватися та співпрацювати у межах діяльності в Інсайті.

Тим же, хто таку видимість поки не можуть собі дозволити, хочеться висловити слова підтримки. Ваш час іще настане.