Небезпеки інформаційної епохи

Подивилася "Соціальну дилему".

Ну, я там чогось особливо нового для себе не побачила. Думаю, ті хто більш-менш замислюються на подібні теми і цікавляться, як влаштовані соцмережі - для тих цей фільм одкровенням не стане.

Менше з тим, зловила зайвий привід поміркувати на тему.

Технології взагалі така штука, що самі по собі вони не є чимось хорошим чи поганим. Усе залежить від того, у чиїх руках вони опиняються і як їх використовують.

Але останнім часом технології розвиваються дуже швидко, експоненційно, вибухово. Тобто швидкість їх розвитку на порядки перевищує швидкість соціальних змін.

Водночас, маємо також і ситуацію швидкого росту доступності технологій. Фактично, кожний житель Землі може зараз легко отримати доступ до таких інформаційних потужностей, які ще в минулому столітті були доступні лише певній "інтелектуальній еліті". Звісно, що й потужності в розпорядженні еліти зараз значно більші, але якісно ця різниця куди менша.

При цьому, всі ці люди мають вихід також у єдине інформаційне поле. "Все пов'язане з усім". Це основна ознака, через яку я нинішній час називаю "інформаційною епохою".

Все це, знов-таки, саме по собі не добре і не погано. Так просто є.

Тобто з одного боку стрімкі зміни та колосальні обсяги інформації, підсилені взаємопов'язаністю - відповідно й неминучий ріст ентропії. А з іншого - вельми інертний соціум, який просто не встигає до того пристосуватися. Фактично, як розмежування на "бульбашки", так і апеляція до "традиційних цінностей" - певні захисні механізми в цій ситуації, до яких багато хто вдаються несвідомо.

Тут легко уявити різні апокаліптичні сценарії.

Один сценарій - повна втрата керованості. Коли ботоферми, підсилені штучним інтелектом, зрештою перетворяться на змію, що кусає себе за хвіст. Межі між фейками та реальністю цілковито розмиються, і все піде врознос. Найбільші шанси вижити матимуть ті, хто будуть максимально автономними від Системи, в максимально широкому розумінні цього слова.

Другий сценарій - взяття ситуації під контроль вузькою технократичною групою, причому за схвалення більшістю, для якої це виглядатиме (а певною мірою й буде) врятуванням від "кінця світу". З подальшим встановленням жорсткої диктатури, за якої доступ до інформації буде тотально врегульовано та обмежено залежно від певних статусів.

Третій сценарій - перехоплення ініціативи штучним інтелектом, який, усе більше долучаючись до процесів прийняття рішень, на певному етапі просто відсуне від них людей. Імовірно, керуючись тим, що це для їх же блага. Далі, в принципі, можна фантазувати будь-який розвиток подій, бо наразі шляхи того ШІ несповідні.

Звісно, не обов'язково все піде таким піздєцовим шляхом. Може, люди все ж у цьому інформаційному вирі зрештою самі проапгредяться як клас, розів'ють достатні навички, як орієнтуватися в інформаційних потоках і не втрачати зв'язок з реальністю. І тоді буде можливим сценарій, схожий на той, як-от я описувала в своїй "феміністичній утопії".

Але якщо такі зміни не почнуться вже найближчим часом, то що далі - то більше вихід на них нагадуватиме прохід лезом бритви.